Щорічно, починаючи з 2001 року, 22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття (InternationalDayforBiologicalDiversity).

Біологічне різноманіття — це все різноманіття життя на планеті, яке сьогодні стрімко скорочується. Вимирають рослини, зникають з ландшафту Землі тварини і ліси ... Багато в чому, виною тому — активна діяльність людини. І занепокоєння про подальшу долю біологічного різноманіття видів на нашій планеті виразилося в тому, що на Конференції ООН з навколишнього середовища і сталого розвитку, що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, було запропоновано всій світовій громадськості звернути увагу на збереження біологічного різноманітності — як живих видів, так і екологічних систем.

У зв'язку з цим, була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття, і сьогодні її сторонами вже є близько 200 держав. Цілі, до яких прагнуть країни, що приєдналися до Конвенції, очевидні: збереження біологічного різноманіття живих видів і екологічних систем, стале використання компонентів біологічного різноманіття та отримання вигод від використання генетичних ресурсів.

Міжнародний день біологічного різноманіття був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1995 році в спеціальній резолюції на основі рекомендації Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття, яка відбулася в Найробі в 1992 році.

З червня 1992 року по червень 1993 року Конвенція про біологічне різноманіття назбирала 163 підписи сторін і вступила в силу 29 грудня 1993 року. Міжнародний день біологічного різноманіття спочатку був призначений на дату 29 грудня, коли вступила в силу Конвенція з біологічного різноманіття. Проте така дата не дуже зручна для проведення міжнародного дня, адже на кінець грудня в багатьох державах припадають національні свята, тому в 2000 році було вирішено проводити Міжнародний день біологічного різноманіття 22 травня — дата, яка відповідає представленню Конвенції з біологічного різноманіття на Конференції у Найробі.

Конвенція про біологічне різноманіття являє собою міжнародну угоду, покликану сприяти збереженню та раціональному використанню запасів біорізноманіття та його вигод на справедливій і рівноправній основі. Основний метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.

Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 29 листопада 1994 року (Закон про ратифікацію), а також ухвалила низку законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію реалізація положень законів та відповідних програм здійснює Національна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та знаходяться під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду тощо…

Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:
— втрата та фрагментація природного середовища;
— конкуренція з боку інвазивних видів;
— забруднення навколишнього середовища;
— глобальні кліматичні зміни;
— опустелювання;
— зростання населення і надмірне споживання;
— безрозсудне використання природних ресурсів.

Більшість з цих факторів є результатом діяльності людини.
Біологічне різноманіття Землі складається з 8,7 мільйонів біологічних видів (± 1,3 млн). З них описано 1,6 млн. Кожну годину на землі зникає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тисяч на рік. Скорочення видів тварин і рослин викликає деградацію екосистеми. В результаті відбувається опустелювання земель, скорочення продуктивності земельних угідь і, врешті, погіршення умов життя. Будь-який живий організм грає свою роль в екосистемі і представляється часткою харчового ланцюга, які складаються в харчові мережі. Якщо одна частинка такого ланцюга випадає, під загрозою знаходиться вся екосистема.

Наприклад, у часи піратів на Галапагоських островах з'явилися кози. І дуже навіть непогано там акліматизувалися. От тільки одна біда - ігуани, які споконвіку жили на Галапагос, почали вимирати. Тільки не подумайте, що кози харчуються ігуанами. Ні, як і належить пристойним козам, вони харчуються травою. Тією самою, яку повинні були б їсти ігуани. Бідним ігуанам просто не вистачало їжі.

Кішки - наймиліші тварини, поки вони мирно грають з клубком ниток або сплять на хазяйської подушці. Але здичавівши на островах, вони стали причиною вимирання альбатросів і буревісників. Птахи на острові не бачили наземних хижаків, ну а тут кішки ... ті чарівні кошенята, які старанно граються з клубком ниток, справжнісінькі хижаки і досить агресивні.

В Америку завезли клени гостролисті - чудові рослини, які прекрасно дивляться в парках і садах. Але вся його краса не може переважити один факт: цей клен дуже агресивний, і він витісняє місцеві види рослин.

Такі гості, які виживають господарів з їх рідній території, називаються інвазивними видами. І появою своєю в «неналежних» місцях вони зобов'язані виключно людині.

Близько 60% екологічної системи деградує або використовується бездумно, що зумовлює втрату біологічного різноманіття і призводить до важких наслідків.

Темпи сучасного зникнення рідкісних видів надзвичайно великі.

За останні 400 років планета втратила біля 100 видів лише хребетних тварин. На даний час приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин знаходяться на межі зникнення. Зникаючими називаються види, чисельність яких стрімко зменшується або вже досягла критичного рівня в межах свого ареалу.

В Україні внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування. Різко зменшилася площа, зайнята природними угрупованнями — до 29%, в т. ч. лісами — до 14,3% території країни. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, в т. ч. важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, відмічено прояви девастації та синантропізації екосистем, що загрожує втратою гено- та екофонду та формує соціально-екологічний дискомфорт населення.

В той же час Україна має багату біоту, яка нараховує понад 25 тис. видів рослин (5100 судинних рослин, більше 15 тис. грибів і слизовиків, більш ніж 1 тис. лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тис.водоростей) і 45 тис. видів тварин (понад 35 тис. комах, майже 3,5 тис. інших членистоногих, 1800 найпростіших, 1600 круглих червів, 1280 плоских червів та 440 кільчастих червів серед більш ніж 44 тис. безхребетних, близько 200 риб і круглоротих, 17 земноводних, 21 плазунів, близько 400 птахів і 108 ссавців із хребетних та характеризується певним ендемізмом та реліктовістю.

Одним із способів боротьби за збереження різноманітності життя на нашій планеті є охорона рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, а також дбайливе ставлення до природи.