З перших днів Євромайдану Микола Степанович Дзявульський  брав активну участь в акціях протесту проти влади. Був координатором Шепетівської міської громадської організації ВГО «Майдан». У Києві  завжди був у вирі подій, ніколи не ховався за спинами побратимів. Він опікувався кожним шепетівчанином, який приїздив на Майдан.
    Народився Дзявульський Микола Степанович 1 вересня 1958 року у селі Чагерне Ємельянівського району Красноярського краю (Росія) у родині репресованих.
        1962 року разом з батьками, які поверталися із заслання, переїхав до с. Верба  Дубенського району на Рівненщині.
Трудову діяльність розпочав у 1975 році електромонтером Шепетівського ДОКу.
З 1976-го по 1978-й рік служив в армії. Закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки у 1983 році.
З 1985-го по 2004-й рік навчав учнів географії і біології, був заступником директора з навчально-виховної роботи Городнявської загальноосвітньої школи, учителем, заступником директора з наукової роботи Шепетівського НВК № 1.
      З 2004-го по 2006-й рік — завідувач організаційного відділу виконавчого комітету Шепетівської міської ради. Був депутатом Шепетівської міської ради у 1994–1998 рр.
      Очолював громадську організацію «Шепетівська спілка підприємців», Шепетівську міську організацію УРП «Собор». Микола Степанович — член ВО «Свобода», помічник народного депутата України Ігоря Сабія з 2010 року, керівник Шепетівської міської громадської організації «Товариство політичних в'язнів, репресованих і членів їхніх сімей».  Микола Дзявульський мріяв, що Україна процвітатиме. Саме за цю мрію він пішов на Майдан. 
              Загинув у Києві на Інститутській вулиці від кулі снайпера, яка влучила прямо у серце 20 лютого 2014 року.
21 листопада 2014, посмертно нагороджений Званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»  — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності та 
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно).

14 квітня 2014 року українська влада офіційно оголосила про початок АТО на Донбасі. 
24 квітня 2014 рокурозпочався перший штурм Слов’янська.  З 2 по 5 травня навколо Слов’янська і в районі Краматорська, прилеглих територій розгорілися перші великі запеклі бої. А українське угрупування АТО вперше понесло суттєві втрати. 

Багато шепетівчан також захищають Незалежність України в зоні АТО. 

Втрата найкращих синів це наш біль, і наша пам'ять про них.

Загиблі у зоні АТО із Шепетівщини