«Гарні вечори на Україні в таких маленьких містечках, як Шепетівка, де середина – місто, а околиці – село. Такими тихими літніми вечорами вся молодь на вулицях. Сміх, пісні. Повітря тремтить від густоти й запаху квітів. Глибоко в небі мерехтять світлячками зорі і голос чути далеко-далеко…»

М.Островський «Як гартувалась сталь»

Від шепотів соснових Шепетівка… А може від імені того легендарного отамана Шепота, що жив колись на Татарській горі, стали називати Шепетівкою. 

Місто Шепетівка на Хмельниччині. Кожен, хто побував тут, назавжди прийме у своє серце це, овіяне славою місто, де героїчне минуле лунко перекликається з прекрасним сьогоденням. Шепетівці випала честь стати символом комсомолу, пов’язатися з ім’ям письменника Миколи Островського – автора безсмертних творів «Як гартувалась сталь» і «Народжені бурею», прапороносця поколінь, які взяли собі на взірець і патріотизм, і самовідданість, і революційну переконаність корчагінського племені.

Шепетівка – місто обласного підпорядкування, третє за величиною в Хмельницькій області, розташоване в її північній частині, по обидва боки річки Гуски, що впадає в річку Горинь на відрогах Волино-Подільської височини, на межі Полісся та Лісостепу. Північ Поділля та південь Волині – ось історико - етнографічний регіон, на території якого розташований сучасний Шепетівський район. З центром Шепетівка.

Дата утворення: 1922 рік

Площа: 1162 кв. км (116204га), що становить 5, 62% від території області.

Відстані: від Шепетівки до Хмельницького :

Залізницею – 129 км., автошляхом – 97 км.

Адміністративний центр - м. Шепетівка: Шепетівський район розташований  в північно–східній частині Хмельницької області в лісовій зоні.

По території району протікають 15 річок, з них найбільші: Хомора, Корчик, Смілка, Лізнявка, Гуска.

Перші поселення на території Шепетівщини відносяться ще до ІІІ-VІ тисячоліть до нашої ери.

У Х столітті землі району входили до складу Київської Русі. Зберіглися два городища ХІІ-ХІІІ століть, поблизу смт.Гриців та на околиці села Городище.

В середині ХІV століття ці землі прибрали до своїх рук литовські феодали Коріатовичі , згодом вони перейшли до князів Острозьких.

У складі Максима Кривоноса жителі краю брали активну участь у визвольній війні українського народу 1648-1654 років.

Згодом Шепетівка та навколишні землі переходять до князів Любомирських, потім князів -  Сангушків, з 1859 року до 1917 року до останніх власників Шепетівщини – графів Потоцьких.

Значного розвитку Шепетівка та район набули з 1875 року після прокладання тут залізниці Київ – Брест.

На початку ХХ століття побудована залізнична колія  Шепетівка – Гречани.

Шепетівський район 1930 р. увійшов до Вінницької області, 22 вересня 1937 року Вінницьку область було поділено на дві частини і утворено Кам'янець –Подільську область до складу якої увійшов Шепетівський район, а з січня 1954 року Кам'янець – Подільську область перейменовано на Хмельницьку до складу якої входить наш район.

Не оминули жителів району ні голодомор 1932-1933 рр., ні репресії 1937-1938рр. Документи свідчать, у Шепетівці та Шепетівському районі голодна смерть скосила понад 10 тисяч осіб, переважно старих і дітей.

У рік великого терору (1937р.) на Шепетівщині було знищено сотні людей різних національностей і соціальних груп, багато сімей були виселені з сіл як сім'ї ворогів народу.

З 1941-1944 роки наш край зазнав жорстоких воєнних випробувань. За роки окупації фашисти знищили понад 30 тисяч чоловік у місцевому гетто і концтаборах для військовополонених. Більше 7 тисяч молодих людей вивезено до Німеччини на каторжні роботи. Шепетівщина не корилася Німецько – фашистським окупантам. Місцеві партизани боролися з фашистами впродовж усієї окупації.

Незабутнім для жителів міста став день визволення 11 лютого 1944 року.

Після війни Шепетівчани проявили справжній трудовий героїзм і відбудували свій край.

Шепетівщина багата відомими людьми.

Микола Степанович Дзявульський - Герой України, що загинув у м.Києві на майдані Незалежності за наше майбутнє.

Наші земляки, які поклали  життя за Незалежність та цілісність України під час антитерористичної операції, яка розпочалася 13 квітня 2014 року

Балда Ігор Іванович  – патріот України, життя якого пов’язане із Шепетівкою; Давидов Ярослав Олегович – солдат-десантник;  Драчук Валентин Вікторович -  головний старшина взводу охорони; Коваль Максим Олександрович - старший сержант; Кревогубець Ярослав Іванович  - десантник, боєць Житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади; Ляшенко Ігор Вікторович -  командир 1 механізованого батальйону, підполковник; Мазунов Руслан Олександрович – майор, збитий у вертольоті з ПЗРК; Молодика  Андрій  Миколайович – молодший сержант,  старший  навідник першої протитанкової артилерійської батареї; Оврашко Сергій Миколайович  – боєць «Айдару» із позивним «Динаміт».

Герої Радянського Союзу: Котик В.О., Поліщук І.М., Швець І.О., Афонін І.М., Бегоулов  Б.П.,  Ватутін І.О., Климович А.З., Полубояров П.П., Попов П.Х..

Горбатюк Остап Андрійович – керівник Шепетівської підпільної організації.

Герої Соціалістичної Праці: Федорчук Володимир  Демирович, Повєда Галина Антонівна.

Письменники:

Микола Островський, Натан Рибак, Красюк М.І., Лінник В.О., Царик О.П.

Професор – грунтознавець  Віленський Д.Г.

Історик – краєзнавець Терещук К.І.

Національний герой Алжиру П'яскорський М.С.

Шепетівщина – край аграрно – промисловий.

На території діють такі підприємства :

•             ВАТ «Майдан –Вильський комбінат вогнетривів»;
•             ТОВ «Шепетівський гранкар'єр» (с. Рудня Новенька) ,які займаються  виробництвом місцевих будівельних матеріалів. Шепетівська виправна колонія № 98 с. Климентовичі;
•             ЗАТ « Райагропроменерго» с. Плесна;

 Одне з найкращих в районні аграрних сільськогосподарських підприємств корпорація «Сварог Вест Груп» до якого входять: ТОВ «Лотівка – Еліт», ТОВ «Городищенське», «Подільський господар», «ТОВ  «Серединецьке», ТОВ «Левада».

Корпорація «Сварог Вест Груп» має два напрямки роботи:

1. Тваринництво. ТОВ «Подільський господар», яке займається відгодівлею ВРХ, свиней, кролів.

2. Рослинництво. Вирощування зернових, бобових, кукурудзи, сої, цукровий буряк, ріпак.

Суміжною сферою спеціалізації є лісове господарство, борошномельне та комбікормове виробництво.

Ряд підприємств впевнено виходять на зарубіжний ринок. Серед них – деревообробний комбінат, який свою продукцію поставляє в країни Скандинавії, США, Болгарію і Румунію. Шепетівський лісгосп має партнерів у більшості країн Європи, а завод культиваторів – у Німеччині, Росії, Молдові, Білорусі. Майже 165 років функціонує одне із найстаріших підприємств України – ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат».

 ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» орієнтується не тільки на внутрішній ринок, а й активно розвиває і вдосконалює зовнішньо -екологічні зв’язки, що свідчить про надійність і перспективність підприємства. З липня 2017 року очолює ТОВ "ТД "Шепетівський цукор” Капітовський Борис Давидович.

У місті та районні діє широка мережа освітніх культурних та спортивних закладів: медичне училище, сільськогосподарський технікум, професійний ліцей, філіал Кам'янець – Подільського державного університету ім. Івана Огієнка,  пансіон, ліцей, гімназія, 2 музичні школи, художня школа, федерація бойових єдиноборств .

В місті – 10 загальноосвітніх шкіл.

В районі – 7

В т.ч.: шкіл І-ІІІ ступенів – 5; школи І-ІІ ступенів – 2.

В Судилківській ОТГ  -  10 загальоосвітніх шкіл, зних І-ІІІ ступенів - 6; І-ІІ ступенів - 3; І ступенів - 1.

В Ленковецькій ОТГ - !!  загальоосвітніх шкіл

В Грицівській ОТГ - 4  загальоосвітніх шкіл, зних: І-ІІІ ступенів - 1; І-ІІ ступенів - 1; І ступенів - 2.

Приділяється постійна увага вирішенню екологічних проблем. В місті налічується три об’єкти природно – заповітного фонду.

В районі  діють : заповідний регіональний  ландшафтний парк «Мальованка».

Заказники: загально-зоологічний «Лізнявський», орнітологічний «Червоноцвітський», гідрологічний «Купинський».

13 пам'ять природи : «Вербовецькі дуби», «Липова алея», «Судилківські граніти», «Дуб черемчатий», «Модрина Європейська», «Ялина звичайна», «Вапняк – ракушняк», «Гніздо чорного лелеки» та інші.

Шепетівщина має значні поклади граніту, вапняку, глини, піску, каоліну, а також запаси деревини 36 тисяч га. Площі району займають ліси. В кінці 80-х років в районі відкрите унікальне по якості та запасах Городнявське родовище графіту, запасів якого достатньо на 70 років.

Діє Хмельницький обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського, краєзнавчий відділ музею Миколи Островського, де діє експозиція "Борці за Україну".