О, Україно! Ніжно пригорни

                   Усіх живих своїх синів, як мати,

                   Щоб ми уже не бачили війни,

                   Не чули щоб ніколи звук гармати.

Майже 10 років тривала та далека, офіційно не оголошена  війна. Афганська війна – ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Вона як усі попередні, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни безжальні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. І тому   26 квітня , спілка ветеранів Афганістану, зокрема Валерій Окорський, запросили  на зустріч : членів літературно - музичної студії «Доля» , представників  центральної районної бібліотеки  та міської бібліотеки №1.  Ми зібрались , щоб згадати імена учасників бойових дій і щоб пом`янути тих, які загинули в афганській війні, яка назавжди залишиться болем у серцях нашого народу. Час і досі не загоїв рани.

Сьогодні афганці є чи не єдиними спадкоємцями бойової слави наших дідів і носіями справжнього патріотизму. На території Шепетівського району проживають нині учасники бойових дій не тільки Афганістану, але й Анголи, Куби, Ефіопії, Лівану, Чехії, Угорщини, Югославії,  спілка ветеранів Афганістану шукає їх  та підтримує зв’язок з ними.

Спілка ветеранів Афганістану під керівництвом Валерія Окорського продовжує роботу з увічнення пам’яті полеглих воїнів, підтримує і надає допомогу їхнім родинам.

Голова Спілки Валерій Окорський зупинився на проблемах психологічної реабілітації учасників бойових дій. Прикро, що нині, як і в роки афганської війни, держава тільки на папері надає таку допомогу. А саме такої реабілітації вони найбільше потребують. Більш детально зупинився на цьому питанні кандидат психологічних наук Ігор Карчевський.

Воїни – афганці : Валерій Окорський, Володимир Васик, Ігор Карчевський, Володимир  Дудар, Віктор Метельський, Валерій Косогов ділилися спогадами про службу на території Афганістану, запеклі  бої, бойові будні, про справжню дружбу, яка народжується у гирлі битви.

Учасники подій своїми розповідями про страшні реалії війни перенесли присутніх в атмосферу вірності військовому обов'язку та доблесті воїнів, що дали присягу на вірність Батьківщині. До глибини душі всіх вразили розповіді про військові будні, в яких було все: і кров, і сльози, і справжня солдатська дружба і товариська підтримка..

Присутні мали можливість ознайомитись з картою  Афганістану, виготовленою колишніми військовослужбовцями третього містечка у 2004-2005 роках за участю афганців Валерія Косогова, Володимира Пипича і Валерія Окорського. Іншої такої карти немає на Україні.

Валерій Миколайович провів екскурсію в музей, який своїми силами створили афганці. Там зібрано дуже багато експозицій , які використовувались саме Афганістані , деякі з них використовуються і в наш час. Всі ми мали можливість написати свої відгуки та побажання в  книгу відгуків, яку  виготовили у Вінниці і привезла донька афганця  Володимира Пипича.

А ще Валерій Окорський  подарував книги для районної бібліотеки , міської №1 та міської дитячої бібліотек.

Директор ЦБС Людмила Везюк запропонувала керівництву Спілки створити разом з бібліотекою  Клуб патріотичного виховання молоді.

           Керівник студії «Доля» Віра Кухарук прочитала вірші Олександра Стовби з його збірника «Країна моєї любові» і вірш «Висота» з поетичної збірки Ігоря Моїсєєнко «Відлуння Гіндукушу».

        А ще афганці пригостили нас  печивом, цукерками і навіть чаєм «Шураві».  Ми ще довго спілкувались та  прийшли до спільної думки , що всі разом ми зможемо вплинути на виховання патріотичного духу нашої молоді.

Ми не повинні забувати жертв Афганістану, хоч би  для того щоб нові Афганістани не виникли більше на нашій землі. Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявляти розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі : у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.