23 травня в читальній залі  Шепетівської районної бібліотеки знову аншлаг.Зібралися студенти  медичного училища, учасники АТО , військовослужбовці в/ч А37/30, працівники бібліотеки та відвідувачі. Цього разу бібліотека зустрічає своїх гостей незвичайною «Живою» книгою.

1 книга.   «Медична рота»   -   полковник медичної служби Ігор Петрович Ільків ,який лікував людей на «Майдані» і всі ці роки він лікар у АТО. А ще він учасник подій в Анголі, Іраку, Сірії, Афганістану, брав участь у проекті «Хоробрі серця». Ігор Петрович розповідав про «Майдан» та найбільше студентів цікавила ситуація в АТО.

2 книга.«Покликана Майданом у дорогу» - старший солдат Національної гвардії  України Лідія Ільків,  учасниця «Майдану» , АТО та проекту «Хоробрі серця». А ще пані Лідія автор 3 книг, останню «До волі дорога» вона презентувала та дарувала всім бажаючим.

3 книга. «Балада про Афганістан»  - голова спілки  воїнів – інтернаціоналістів -  Валерій Окорський. Нам все ще болить Афганістан. Тому до Валерія Миколайовича було більше запитань по тому, як попасти до них в Клуб афганців, де практично навчають як користуватися зброєю, як вміти себе захистити та багато іншого , що виховує справжніх чоловіків та патріотів .

4 книга.   «Ода волонтерам» - учасник «Майдану», АТО та в даний час  волонтер Орест  Юзвенко. Орест Олегович згадав свій шлях від Майдану до АТО, та найбільше запитань було щодо його волонтерської діяльності..

     Спілкування було живим та плідним. Студенти наче губки вбирали ті розповіді той патріотизм та любов до України, якими ділились наші герої.

Керівник студії «Доля» Віра Кухарук читала свої вірші та запросила гостей до себе в студію.

 А ще до нас завітали юні артисти . Патріотичні вірші читали учасники театру «Браво» міського будинку культури: Мирослав Кучер «Ніч після бою», учень 11 класу Судилківської ЗОШ; Даша Свередюк «Повертайтесь живими», учениця 11 класу ЗОШ№2; Матвійчук Таня «Героям слава», учениця 11 класу ЗОШ №7.

       Патріотизм та мужність генетично закладений в серцях українців. Спілкування тривало більше трьох годин. Довго ще не відпускали наших гостей, а вони із задоволенням вкладали в дітей зерна свого досвіду.

Такі заходи дуже об’єднують нас, і тому вони дуже потрібні.